- рокувати
- -у́ю, -у́єш, недок., перех. і без додатка, поет.Те саме, що прирікати 1).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
рокувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
рокувати — кую, єш, Сб. Іти до ійська … Словник лемківскої говірки
рокований — а, е, поет. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до рокувати. || роко/вано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Неминучий, невідворотний; фатальний. || Визначений наперед долею. || Який виражає покірність долі … Український тлумачний словник
прирікати — приректи (визначати кому н. якусь долю, перев. лиху, неминучість чогось), рокувати … Словник синонімів української мови
рукувати — кую, єш, Гж. Те саме, о рокувати … Словник лемківскої говірки